Википедиесь

Лэся Украинка

украинонь сёрмадысь ди валморайсь

Лэся Украинка (укр.: Леся Українка, афкукс лемоц: Ларыса Косач; шач. 13 (25) февральста 1871 — кул. 1 августста 1913) — украинонь сёрмадысь, валморайсь, фольклористсь ди ётафтысь[6][7][8][9][10].

Лэся Украинка
укр.: Леся Українка
шачема лем Ларыса Косач
шачень 13 (25) февральста 1871[1]
шачема васта
куласть 1 августста 1913(1913-08-01)[2][3][4] (42 кизоня)
кулома васта Сурами
мастор
тев теят сёрмадысь, валморайсь, фольклористсь
аляй Пэтро Косач[d]
тядя Олэна Пчилка[d]
мирде Клымэнт Квитка[d]
ърьвя Клымэнт Квитка[d]
Автограф Изображение автографа
Логотип Викисклада Лэся Украинка

Покаманза

петнемс
  • «Валда-сенем розасна» (укр.: Блакитна троянда, 1896)
  • «Сёксень ёфкс» (укр.: Осіння казка, 1905)
  • «Кассандра» (укр.: Кассандра, 1907)
  • «Баярава» (укр.: Бояриня, 1910)
  • «Руфинсь ди Присциллась» (укр.: Руфін і Прісцілла, 1910)
  • «Кевонь азорсь» (укр.: Камінний господар, 1911)
  • «Вирень морась» (укр.: Лісова пісня, 1911)
  • «Адвокатсь Мартиансь» (укр.: Адвокат Мартіан, 1911)
  • «Оргиясь» (укр.: Оргія, 1913)

Кяльвалсь

петнемс
  • Микола Зеров. Леся Українка: критично-біографічний нарис. Книгоспілка. — Київ, 1924. (укр.)
  • Ліна Костенко. Леся Українка. Молодь. — Київ, – 445 с. (укр.)
  • Кулінська Л. Поетика Лесі Українки. — Київ, 1967. (укр.)
  • Кулінська Л. Проза Лесі Українки. — Київ, 1976. (укр.)
  • Музичка А. Леся Українка, її життя, гром. діяльність і поетична творчість. — Одеса, 1925. (укр.)
  • Одарченко П. Леся Українка і М. П. Драгоманов. — Нью-Йорк, 1954. (укр.)
  • Драй-Хмара М. Леся Українка. Життя і творчість. — Київ, 1926. (укр.)
  • Журавська І. Леся Українка та зарубіжні літератури. — Київ, 1963. (укр.)
  • Іван Франко. Леся Українка. ЛНВ, т. III, кн. 7. — Львів, 1898.(укр.)
  • Н. Є. Фоміна, ed. (2010). Леся Українка. Харків: Фоліо. p. 126. (укр.)
  • Гліб Лазаревський (1943). Молодість Лесі Українки (PDF). Вінніпег: Український Голос. p. 61. (укр.)
  • Григорій Аврахов. (1964). Художня майстерність Лесі Українки. Київ: Радянська школа. (укр.)
  • Агеєва В. Поетеса зламу тисячоліть. Творчість Лесі Українки в постмодерній інтерпретації. — Київ, 2001. (укр.)
  • Костенко Л. Леся Українка. — Київ, 1971. (укр.)
  • Кулінська Л. Поетика Лесі Українки. — Київ, 1967. (укр.)
  • Кулінська Л. Проза Лесі Українки. — Київ, 1976. (укр.)
  • Бабишкін О. і Курашова В. Леся Українка. Життя і творчість. — Київ, 1955. (укр.)
  • Бабишкін О. Драматургія Лесі Українки. — Київ, 1963. (укр.)
  • Вишневська Н. Лірика Лесі Українки. Текстологічне дослідження. — Київ, 1976. (укр.)
  • Денисюк І., Міщенко Л. Дивоцвіт. Джерела і поетика «Лісової пісні» Лесі Українки. — Львів, 1963. (укр.)
  • Дзюба І. «Та, що пильнувала ватри» // Л. Українка. Бояриня. — Торонто, 1971. — С. 110—128. (укр.)
  • Забужко О. Notre Dame d'Ukraine: Українка в конфлікті міфологій. — Київ, 2007. (укр.)
  • Когуська Н. Релігійні мотиви в творчості Лесі Українки. Едмонтон: Союз Українок Канади, 1958. 16 с. (укр.)
  • Юрій Лавріненко (1971). Українська соціял-демократія (група УСД) і її лідер Леся Українка. Мюнхен: Сучасність. (укр.)

Лятфтамат

петнемс
  1. ↑ Lesya Ukrainka // Find a Grave (англ.) — 1996.
  2. ↑ Lessja Ukrajinka // Энциклопедия Брокгауз (нем.)
  3. ↑ Lesia Ukrainka // Store norske leksikon (бук.) — 1978. — ISSN 2464-1480
  4. ↑ Bibliothèque nationale de France Lesâ Ukraïnka // идентификатор BNF (фр.): اوپن ڈیٹا پلیٹ فارم, платформа відкритих даних, платформа открытых данных, plateforme de données ouvertes, piattaforma di dati aperti, Opendata-Plattform, otevřená data platforma, åben-data-platform, տվյալների բաց շտեմարան, platforma za odprte podatke, plataforma de datos abierta, plataforma de dados aberta, платформа адкрытых даных, платформа на отворените данни, platforma otwartych danych, ашық деректер платформасы, ачык маалыматтарды платформа, açıq məlumat platforması, ochiq ma'lumotlar platforma, açık verilerin platformu, платформа отвореног података, platforma otvorenih podataka, platforma otvorenog podataka, platforma otvorených údajov, πλατφόρμα ανοικτών δεδομένων, platformu atklātā datu, platforma atvira duomenų, platvormi avatud andmete, avoimen datan foorumi, nyílt adatok platformja, პლატფორმა ღია მონაცემები, платформа за отворени податоци, нээлттэй мэдээллийн тавцан, platformă de date deschise, platformo de malferma datumoj, open data platform, плятформа адкрытых зьвестак, Усьтэм даннойёслэн платформазы, асыҡ мәғлүмәт платформаһы, açıq malümat platforması, açıq malümat platforması, ачык малюмат платформасы, öppen dataplattform, платформаи додаҳои боз, ачык кӧргӱзӱлердиҥ платформазы, гом бæрæггæнæнты платформæ — 2011.
  5. ↑ Georgesco F. Lessia Oukraïnka : un grand nom de la culture européenne sort de l’oubli (фр.) // Le Monde / J. Fenoglio — Paris: Société éditrice du Monde, 2024. — ISSN 0395-2037; 1284-1250; 2262-4694
  6. ↑ Найвідоміші жінки давньої та сучасної України (укр.)
  7. ↑ Леся Українка. Документи і матеріали. — К. : Наукова думка, 1971 . — С. 17 (укр.)
  8. ↑ «Tartusse tuleb mälestustahvel poetess Lesja Ukrainkale» EPL, 24. veebruar 2001(эст.)
  9. ↑ Lesja Ukrainka mälestustahvel, tartu.ee (эст.)
  10. ↑ Дмитро Джулай. "Лесі Українці 150: невідомі факти змусять вас подивитися на письменницю по-новому. Протокол допиту Лариси Косач під час арешту в 1907 році. ЦДІАК". radiosvoboda.org. Радіо Свобода.(укр.)

Ушеширень кучфтемат

петнемс
  Тя апак шумордак сёрматфкссь. Ули мяльце сонь петнеманза ди поладоманза? Лезтт!
Сявф"https://mdf.wikipedia.org/w/index.php?title=Лэся_Украинка&oldid=79012"-ста