Остап Вышня (укр.: Остап Вишня, афкукс лемоц: Павол Губенко укр.: Павло Губенко; шач. 13 ноябрьста 1889[2]кул. 28 сентябрьста 1956) — украинонь сёрмадысь, сатириксь[3][4][5][6].

Остап Вышня
укр.: Остап Вишня
шачема лем укр.: Павло Михайлович Губенко
шачень 1 (13) ноябрьста 1889[1]
шачема васта
куласть 28 сентябрьста 1956(1956-09-28) (66 к.)
кулома васта
мастор
тев теят сёрмадысь, сатириксь
Автограф Изображение автографа
Логотип Викисклада Остап Вышня

Кяльвалсь петнемс

  • Оксана Юркова (2001). Вишня Остап. Київ: Довідник з історії України. — 2-ге вид. (укр.)
  • Оксана Юркова (2003). Вишня Остап. Київ: Енциклопедія історії України: у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін.; Інститут історії України НАН України. Т. 1 : А — В. Наукова думка. Архивонь ёткста the original 2022-03-11. Retrieved 2021-11-18. (укр.)
  • Маківчук Ф. (1969). Життя і творчість Остапа Вишні. Вишня Остап. Усмішки. Книга перша. Київ. (укр.)
  • Станіслав Цалик; Пилип Селігей (2010). І сміх, і сльози, і любов Остапа Вишні. Таємниці письменницьких шухляд: Детективна історія української літератури. Київ: Наш час. (укр.)
  • Лавріненко Юрій (1994). Остап Вишня. Українське слово: Хрестоматія української літератури та літературної критики XX ст. Книга перша. Київ. (укр.)
  • Дорошенко В. (1998). Шевченкові джерела ранньої творчості Остапа Вишні. Слово про Шевченка. Харків: Основа. (укр.)
  • Олег Будзей (2006). Остап Вишня і Кам'янець: Дебюти. Подолянин. (укр.)
  • Олена Герасим'юк. Розстрільний календар. Клуб сімейного дозвілля. ISBN 9786171238145. (укр.)
  • Остап Вишня. Письменники Радянської України. Альбом портретів та автографів. Київ: ДВУ. 1928. (укр.)
  • Іван Зуб (1989). Остап Вишня. Нарис життя і творчості Остапа Вишні. Київ. (укр.)
  • Іван Зуб (2005). Вишня Остап. Енциклопедія Сучасної України. Т. 4. Київ: Поліграфкнига. (укр.)
  • Іван Дузь (1966). Живий Остап Вишня. Збірник спогадів про письменника. Київ: Дніпро. (укр.)

Лятфтамат петнемс

Ушеширень кучфтемат петнемс