Остап Вышня
Остап Вышня (укр.: Остап Вишня, афкукс лемоц: Павол Губенко укр.: Павло Губенко; шач. 13 ноябрьста 1889[2] — кул. 28 сентябрьста 1956) — украинань сёрмадысь, сатириксь[3][4][5][6].
Остап Вышня | |
---|---|
укр.: Остап Вишня | |
шачема лем | укр.: Павло Михайлович Губенко |
шачень | 1 (13) ноябрьста 1889[1] |
шачема васта | |
куласть | 28 сентябрьста 1956 (66 к.) |
кулома васта | |
мастор | |
тев теят | сёрмадысь, сатириксь |
Автограф | |
Остап Вышня |
Кяльвалсь
петнемс- Оксана Юркова (2001). Вишня Остап. Київ: Довідник з історії України. — 2-ге вид. (укр.)
- Оксана Юркова (2003). Вишня Остап. Київ: Енциклопедія історії України: у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін.; Інститут історії України НАН України. Т. 1 : А — В. Наукова думка. Архивонь ёткста the original 2022-03-11. Retrieved 2021-11-18. (укр.)
- Маківчук Ф. (1969). Життя і творчість Остапа Вишні. Вишня Остап. Усмішки. Книга перша. Київ. (укр.)
- Станіслав Цалик; Пилип Селігей (2010). І сміх, і сльози, і любов Остапа Вишні. Таємниці письменницьких шухляд: Детективна історія української літератури. Київ: Наш час. (укр.)
- Лавріненко Юрій (1994). Остап Вишня. Українське слово: Хрестоматія української літератури та літературної критики XX ст. Книга перша. Київ. (укр.)
- Дорошенко В. (1998). Шевченкові джерела ранньої творчості Остапа Вишні. Слово про Шевченка. Харків: Основа. (укр.)
- Олег Будзей (2006). Остап Вишня і Кам'янець: Дебюти. Подолянин. (укр.)
- Олена Герасим'юк. Розстрільний календар. Клуб сімейного дозвілля. ISBN 9786171238145. (укр.)
- Остап Вишня. Письменники Радянської України. Альбом портретів та автографів. Київ: ДВУ. 1928. (укр.)
- Іван Зуб (1989). Остап Вишня. Нарис життя і творчості Остапа Вишні. Київ. (укр.)
- Іван Зуб (2005). Вишня Остап. Енциклопедія Сучасної України. Т. 4. Київ: Поліграфкнига. (укр.)
- Іван Дузь (1966). Живий Остап Вишня. Збірник спогадів про письменника. Київ: Дніпро. (укр.)
Лятфтамат
петнемс- ↑ 1,0 1,1 метрическая книга
- ↑ Архіви презентують віртуальний проект, присвячений українському класикові сатиричної прози Остапу Вишні. Міністерство юстиції України (укр.)
- ↑ Остап Вишня «Моя автобіографія» (укр.)
- ↑ Остап Вишня. Штрихи до портрета (Про що можуть розповісти меморії). Національний музей літератури України (укр.)
- ↑ Юрій Килимник. "Класик українського гумору. Остапові Вишні — 130!". День. (укр.)
- ↑ Наталя Бондар. "Остап Вишня. Штрихи до портрета (Про що можуть розповісти меморії)". (укр.)
Ушеширень кучфтемат
петнемс- Остап Вышня «Gymor.com.ua» (укр.)
- Остап Вышня «Український Центр» (укр.)
- Остап Вышня «УкрЛіб» (укр.)
- Остап Вышня «Культура України» (укр.)